Відмороження. Ступені відмороження
Відмороження
– це місцеве ураження тканин під впливом низької температури. Відмороженню піддаються пальці обох верхніх і нижніх кінцівок, вуха, ніс. При дії холоду на організм, останній реагує рефлекторним звуженням периферійних судин, що призводить до відтоку крові із периферії в напрямку внутрішніх органів. Діючи на тканини безпосередньо, холод викликає зниження їх температури і порушення в них обміну речовин.
За глибиною ураження розрізняють 4 ступені відмороження
.
1. Пошкодження поверхневого шару шкіри. Шкіра бліда, після зігрівання стає набряклою, багряно-червоною з темно-синіми плямами, з’являється колючий, пекучий біль.
2. Утворення пухирів, наповнених прозорою, жовтуватого кольору рідиною, навколо яких шкіра темно-синього кольору, біль пекучого характеру.
3. Омертвіння шкіри та підшкірної клітковини, виражений набряк навколишніх тканини, утворення пухирів з гемологічним вмістом, больовий синдром.
4. Омертвіння шкіри, тканин і кістяк, больовий синдром.
Невідкладна допомога
1. Для швидкого відновлення кровообігу – швидко зігріти уражені ділянки шкіри шляхом занурення у розчин перманганату калію, поступово підвищуючи температуру від 20о
С до 37-39о
С, можна розтерти шкіру спиртом при відмороженні 1 ступеня.
2. З метою запобігання попадання інфекції на уражену ділянку – просушити уражені ділянки, накласти асептичну пов’язку.
3. З метою профілактики шоку – ввести знеболюючі препарати (анальгін 2 мл – 50% розчину, димедрол 1 мл – 1% розчину, баралгін 5 мл) наркотичні анальгетики (промедол – 2 мл).
4. Госпіталізація в опіковий центр або хірургічний відділ лікарні.
Замерзання
– це загальний вплив холоду на організм людини. Діагноз замерзання може бути поставлений при температурі в прямій кишці нижче 36о
С.
Виникає при тривалому перебуванні людини в середовищі з низькою температурою, найчастіше під час алкогольного сп’яніння, коматозних станів, при вживанні седативних, наркотичних, снодійних середників, травмах.
Клініка
Розрізняють 4 ступені загального охолодження:
1. Свідомість спутана, озноб, біль у кінчиках пальців, брадикардія, температура в прямій кишці 34-35 о
С.
2. Апатація пригнічення свідомості, рефлекси ослаблені, брадикардія менше 50 уд./хв., температура в прямій кишці 28-30 о
С.
3. Свідомість відсутня (кома), зіниці розширені, пульс ниткоподібний, температура в прямій кишці 27 о
С.
4. Термінальний стан, фібриляція шлуночків, температура, в прямій кишці 20-25 о
С.
Невідкладна допомога
1. Для швидкого підняття ректальної температури на 0,5-1 о
С на годину – треба перенести потерпілого в слабо опалене приміщення, а потім у ванну, з водою кімнатної температури, поступово підвищуючи температуру до 38-40 о
С, а якщо немає можливості – облити спочатку водою кімнатної температури, а потім водою більш високої температури (до 38-40о
С) або обкласти теплими грілками. Накрити ковдрою. При зігріванні до 30-31о
С відновлюється свідомість, а при досягненні ректальної температури 34о
С штучне зігрівання припиняють.
2. Оцінити загальний стан потерпілого, стан свідомості, пульс, артеріальних тиск, частоту і ритм дихання, ректальну температуру.
3. Якщо потерпілий без свідомості, з глибокою гіпотонією або має спонтанне порушення дихання – перевести на штучну вентиляцію легень.
4. Введення в/в підігрітих до температури 38-40о
С розчинів (фізіологічного р-ну, р-ну 5% глюкози, колоїдних розчинів).
5. Якщо потерпілий у свідомості дати випити гарячий чай, каву.
6. Щогодини контролювати артеріальний тиск, пульс, частоту дихання, ректальну температуру.
7. ЕКГ – контроль.
8. Госпіталізація в реанімаційне відділення.
|
